Отак, виявляється, українська мова у свій час була штучно збережена більшовиками, які до всього ще й “віддали Україні частину Російської імперії” - стверджує російська журналістка Юлія Латиніна. Питання, з якого це дива українська мова природно приречена на витіснення російською за умов, коли більшовики не знищили б молоду Українську Народну Республіку, навіть не звучить. І я зовсім не здивована такій позиції. Більше того, впевнена, що Юлія Латиніна вважає її цілком об’єктивною. Як дальтонік, який твердо знає, що у світі не існує червоного, зеленого та синіх кольорів; так і уражена імперським синдромом російська інтелектуальна еліта переконана у тому, що усі країни колишнього Радянського Союзу навіть без відомих нам історичних обставин все-одно мали б добровільно відомитися від своєї культури та мови, адже вони, на думку Юлії, є “мовами частини неосвіченого населення”. Ну і далі, продовжуючи цю логіку, і своїх територій, щоб радісно злитися знову в “єдіний і нєрушимий”.
Думаю, путін готовий підписатися під кожним із цих слів Юлії Латиніної. Є щось таке, що об’єднує авторитарного лідера та журналістку із демократичним світоглядом. І це щось – російський великодержавний шовінізм.
Важко російським інтелектуалам усвідомити, що кожен народ має своє обличчя, і обов’язок чесних людей його захищати. Колись українці відкриють перші на території колишнього радянського простору колоніальні студії та дослідять, як агресивно нападала на право українців, білорусів, латишів та інших народів на самовизначення конаюча російська імперія устами не тільки своїх кривавих політиків, але й відомих письменників, журналістів, науковців.
На фото обласкані підтримкою представники “частини неосвіченого населення”, розстріляні більшовиками українські митці, науковці, письменники, режисери.